Наше розуміння кінця світу має певні уявлення, проте ми не знаємо день, коли це станеться. Бачення Апокаліпсису значної кількості людей є помилковим, саме через те, що мало хто вникає в суть Святого Письма. Існують наступні сценарії розвитку подій: загибель у великих природніх катаклізмах, падіння комети, сходження з земної осі та ін. Проте чого очікує справжній християнин: катаклізмів, катастроф? Можливо ми сконцентровуємо свою увагу не на тому, що потрібно? Справжні християни очікуючи прихід Христа, не бояться Судного Дня, Ісус має прийти, щоб до своєї слави взяти тих, хто цього прагне. Тобто прийде не забрати життя, але дати його на вічно.

       Як нам до цього приходу підготуватися, має спитати себе кожен, чи готовий я відкрити свою душу Богу? Що маємо зробити для того, аби стати спадкоємцями Його Вічного Царства. Важливим є те, що Христос є постійно з нами, наше серце є готове його прийняти "Я - двері. Хто ввійде крізь мене - спасеться. Увійде він, вийде - і знайде пасовисько!" (Ів. 10, 9). Ми маємо можливість запросити Бога до себе і залишитися з ним назавжди, а Він принесе до нас все Царство Своє. На Святій Літургії є присутній Ісус, з яким можна злучитися повністю.

       Очікуючи кінець світу ми часто не розуміємо суті його кінця. Люди так зосереджені, що не помічають, що він і так настає кожен день, тільки для кожного індивідуально. Для людини, яка померла вже настав той кінець світу. А вона можливо навіть і не сподівалася, що він так швидко наступить. Живемо в реальності, але не розуміємо суті багатьох речей. Нам потрібно готуватися до кінця світу, та ця підготовка повинна бути правильною.Бог постійно на Божественній Літургії промовляє до нас: «Зі страхом Божим і з вірою приступіть », але часто ми уникаємо цього єднання з ним і відмовляємося, говоримо що ще не готові, Боже почекай можливо пізніше ще прийдемо.

    Так Бог скаже і після нашої смерті. «Зі страхом Божим і з вірою приступіть», - «Заходьте до Мене в Царство». А ми також скажемо що недостойні і нам тут не місце.Не були злучені з Ним на землі, не можемо бути разом на Небі. Боїмося чого завгодно, але не маємо страху перед Богом. Любимо все, але не відкриваємо любов свого серця Богу. Чекаємо те, чого не потрібно чекати, і не чекаємо того, що вартує нашої уваги. Страхаємося смерті та зовсім не хочемо собі допомогти. Ісус Христос забирає від нас цей страх, і люди, які живуть з Богом страху не мають, бо носять у собі Любов , яка ніколи не залишає їх. Це все є реальністю, вона існує незалежно від нас, чи ми приймаємо її чи ні. Вибір завжди за нами і від нашого вибору залежить якою буде наша вічність.

                                « Я - ВОСКРЕСІННЯ І ЖИТТЯ. ХТО В МЕНЕ ВІРУЄ, ТОЙ ВМЕРШИ - ЖИТИМЕ! » (Ів.11:25)

Ігор Посоленик