Бог створив людину чоловіком і жінкою, на свій образ і подобу, та покликав до любові. Покликання до любові – це покликання до чистоти. Всі люди мають жити у чистоті, відповідно до свого стану. Апостол Павло, говорячи про чистоту, називає її передумовою життя з Богом: "У чистоті міститься велике світло, радість, мир і терпіння.” Чистота породжує любов, а недотримання чистоти є причиною відсутності любові, - навчав Іван Золотоустий.

   Дошлюбна чистота є дотриманням у взаємних стосунках хлопця і дівчини стриманості, яка необхідна для нормального розвитку особистості, пізнання одне одного. Кожний статевий акт повинен здійснюватися лише у подружжі. Нечистота деформує розум і остаточно веде до розпачу. Коли людина забуває про свою власну гідність, вона опускається нижче тварини і стає сексуально – не контрольованою. І тому статеві стосунки стають вершиною, до якої прикута вся увага людини, а тому особи прикладають менше зусиль і часу, щоб взаємно пізнати особистість одне одного, характер, цінності. На другий план відходить розмова, спільна праця, молитва, наука. Спільний час обмежується тільки до статевих актів. На жаль, аж після одруження молоді пари починають розуміти, що змарнували час, який мали на пізнання один одного, на зміну себе самого. Внаслідок цього вони розчаровуються – і настає порожнеча, бо крім статевості їх нічого більше не єднає.

   У житті людини немає неважливих періодів, які можна викреслити, витерти із життєпису. Кожне переживання, особливо статевих стосунків до подружжя, що супроводжуються страхом небажаної вагітності, позначаються на психіці людини. Те, що робимо вперше, за психічним принципом "першого враження” закріплюється в пам’яті і стає моделлю на майбутнє. Неприємний, інколи болісний досвід має наслідок на все життя. Він може привести до сексуальної холодності. Перший статевий партнер, навіть випадковий, стане зразком, із яким людина буде порівнювати свого майбутнього чоловіка (майбутню дружину). Тому хлопці зацікавлені в тому, щоб обрати за дружину таку дівчину, яка раніше "не пробувала”.

   Статеві стосунки перед шлюбом не є гарантією, що особа є зрілою, вміє любити, не покине тебе за місяць або за рік. Тут постає запитання – як поводитимуться ці двоє в подружжі, якщо один з них захворіє або виїде на кілька місяців? Як тоді бути вірним, якщо людина проявляє лише статеву любов, якщо не вміла до шлюбу шанувати гідність тіла і неповторність іншого. Статевий акт до подружжя замість єднати, розриває людину психологічно.

   У чому проявляється гідність дівчини і що відповісти тому, хто пропонує вступити в близькі стосунки?

1) Я не іграшка. Моє тіло створене Богом.

2) Дошлюбна чистота для мене цінність, і я не можу дарувати її кому попало, а збережу для свого майбутнього чоловіка. Тому я не піддамся ніяким обманам та звинуваченням, що мої погляди не сучасні. Бо це неправда.

3) Коли я стану матір’ю, буду любити кожну зачату мною дитину і берегтиму її, які б не були перешкоди на моєму життєвому шляху.

   В чім проявляється гідність хлопця?

1) Сильний чоловік ніколи не втрачає над собою контроль.

2) Мені подобається моя дівчина. Доказом моєї любові буде стриманість, а не розпуста.

3) Від моєї сьогоднішньої поведінки залежить, яка буде моя майбутня сім’я і яким я стану батьком.

4) Коли я стану батьком, любитиму всіх зачатих мною дітей, якими б вони не були.

   Для того щоб позбутися цього важкого гріха, тобто статевих стосунків до подружжя, існує три практичних засоби: піст, відповідне товариство, молитва. Їх застосування потребує від людини усвідомлення необхідності праці над собою і певних вольових зусиль. Без доброї, насправді доброї волі не можна перемогти зло.

   Перший засіб лікування – піст. Піст пов'язаний з розумним , поміркованим, свідомим підходом до використання можливостей, які Бог заклав у людині. Людина має бути господарем своєї поведінки, своєї свідомості й не повинна погоджуватися на те, щоб пожадливість, хтивість панувала над людиною. Тут потрібна сила волі.

   Другим практичним засобом є добре товариство відповідальних людей, яким можна довіритися, знаючи, що вони не скористаються хвилинами нашої слабкості. Справжня дружба базується не тілесному, а на духовному єднанні, а це є нормою спілкування і на цій підставі будуються всі взаємини між людьми.

   Третім практичним засобом є молитва. Для віруючої людини молитва є вмінням відкриватися на Божу допомогу. В молитві ми звертаємо думки до Бога, і усвідомлюємо свою гріховну поведінку, і тоді ми робимо постанову поправитися.

   Отже, ми повинні зрозуміти, що статеві стосунки до подружжя впливають на нас і нашого партнера тільки негативно, бо деформують особу, роблять з людини неконтрольовану тварину. Якщо ми всім серцем полюбимо Бога і свого ближнього, то ми зможемо подолати всі спокуси, які нас переслідують.

   Автор: Гринишин Володимир