Кожна людина, яка живе на землі від народження розвивається і досягає зрілого стану, коли починає розуміти ким вона хоче бути по професії. Спочатку людина навчається, згодом планує піти кудись на роботу, хоче одружитися, мати дітей, та багато іншого.. Вона собі складає план на ціле своє життя. Але якщо у житті людини починається прогресувати будь-яка хвороба, особливо важка хвороба, людина забуває про усі свої плани які вона складала і хоче тільки одного, бути здоровою.

  Маючи кровотечу жінка, яка нездужала більше як 40 років з вірою доторкнулася до Ісуса і зразу стала здоровою. Коли ж у нашому житті приходить хвороба ми впадаємо у відчай, нерозуміючи чому так є. Але уявіть собі на хвилинку, що нам прйдеться нездужати 40 років, напевно нас охопив би великий страх.

  Хвороба для людини має лікувальний характер. Часто коли ми є хворими, звертаємося по допомогу до Бога. Звичайно є і такі, які ще більше нарікають на Бога, та на ближніх. Такі люди, крім того, що нічим не допомагають собі, але ще більше гріхів зтягують на себе.

  Під час різного роду хворіб, нам потрібно приймати їх і жертвувати їх за щось. Це перший спосіб собі допомогти. Бог використовує цей час для очищення. Хворий усвідомлює свій стан, терпить і бажає виздоровіти. Коли ми приймаємо це терпіння і не нарікаємо, то маємо заслугу. Часто ми молимося до Бога і просимо Його допомоги і тоді як Бог нас оздоровлює допускаючи хвороби людина починає відмовлятися від допомоги Бога, не  погоджується з нею і відкидає можливо останній шанс спастися.

  Нам потрібно памятати і любити Бога, бо Він ніколи не бажає людині зла, через те, що є самим Добром. Переживати хворобу допоможе Бог, який чекає на нашу згоду і цілковиту довіру.

 Автор: Ігор Посоленик