Головна » 2011 » Жовтень » 24 » Заздрість – це хвороба душі
09:51
Заздрість – це хвороба душі

  Заздрість це смуток та сумування з приводу чужого добра і радість з приводу чужого нещастя. Заздрість — один з семи смертельних гріхів. Йоан Дамаскин так само описує заздрість як незадоволення добром іншого.

  Тома Аквінський визначив заздрість як «смуток через добро іншого». Він теж зазначає, що ми не заздримо людям, далеким від нас місцем, в часі, чи статусі, але лише тим, хто близько нас і кого ми сподіваємося перевершити чи суперничати з ним.

  Заздрість — дуже сильне почуття, яке може засліпити людину, зробити її агресивною, здатною на необдумані вчинки. Варто лише згадати епізоди із Біблії, коли Каїн убив Авеля, рідного брата. В цьому випадку заздрість довела людину до страшного гріха. Брати Йосифа, через свою заздрість продали рідного брата у полон. Фарисеї та юдеї, через свою заздрість розп’яли Ісуса Христа.  

    Заздрість – це дуже велике зло, яке штовхає людей на те, щоб говорити негативне про ту людину, котрій заздриш, робити їй щось погане. Заздрість зрікає людей на великі страждання і муки. Люди не мають спокою, бо заздрять тим, хто краще живе, всіляко злословлять їх. Писання говорить, що заздрість, це як гниль в костях. Заздрість з’їсть і те благословіння, що ми маємо. Не говорячи вже про те, що, заздрячи, ми ніколи не досягнемо успіху. В кінці-кінців ми будемо лише розчаровані.

  Психологи кажуть, що, заздрячи комусь, ми підсвідомо вважаємо себе неспроможними досягти бажаного. Та найчастіше заздрість є невиправданою, а іноді навіть безглуздою. Розрізняють чотири етапи нарощування завісті у нашому серці:

  Перший етап – думки. Я не знаю, чому він мені не подобається, але він мені не подобається! в такому випадку потрібно взяти збільшувальне скло і подивитися, через що ми його нагороджуємо антипатією. Мабуть це через заздрість.

  Другий етап – слова. Обмова, плідки і наклепи. Майже як правило, джерелом наклепу на якусь особу є заздрість.

  Третій етап – інтрига. Скільки інтриг є під час навчання у будь – якому навчальному закладі, на роботі і т. д. Мета зрозуміла: посварити одного з другим, відштовхнути людину від іншої особи.

  Четвертий етап - розголошення всіх помилок , всіх випадків, коли людина спіткнулася. Оскільки людина, яку заздрість спонукає до дії, наповнюється щастям у випадку, коли інший терпить поразку, тому заздрісна людина, коли це станеться, збирає всіх оточуючих і мало не за допомогою радіостанцій оголошує, якої страшної помилки припустилася певна особа. 

  У лікарні в одній палаті лежали двоє важко хворих. Один лежав біля вікна, а ліжко іншого було розташоване біля дверей.

- Що там видно у вікні? – якось запитав той, що лежав біля дверей.

- О! – пожвавішав перший. – Я бачу небо, хмари, що нагадують звіряток, озеро і ліс вдалині. Кожний день лежачий біля вікна розповідав своєму сусідові про те, що відбувається за вікном.

  У той час як він спостерігав всі ці події за вікном, його сусіда мучила глуху заздрість. І вважав, що це не справедливо,  за які заслуги його поклали біля вікна, а не  мене, і я можу споглядати тільки двері з облупленою фарбою. Тоді як він милується виглядом із вікна?

  Одного разу, лежачий біля вікна сильно закашляв і став задихатися. Він намагався досягнутися до кнопки виклику медсестри, але у нього не було сил, тому що він здригався від кашлю. Сусід спостерігав за подіями. Йому нічого не коштувало натиснути на свою кнопку, але він цього не зробив. Через деякий час перший затих і витягнувся на своєму ліжку. Коли його забрали, сусід попросив медсестру, щоб його переклали до вікна.

  Після того, як медсестра переклала ліжко, раптом її зупинив здивований вигук хворого: Як же так!? Це вікно виходить на глуху сіру стіну! Але той, хто помер, розповідав мені, що бачив ліс, озеро, хмари, людей… як він же міг це бачити з цього вікна? Медсестра сумно посміхнулася: Він взагалі не міг нічого бачити; ваш покійний сусід був сліпим від народження.  

  Замість того, щоб заздрити, краще благословляти всіх людей, в тому числі і наших ворогів. Від цього ми лише виграємо, а програє диявол.

"Тіштеся з тими, хто тішиться, і плачте з отими, хто плаче!” (Римлян 12:15)

  А в нас буває навпаки, ми плачемо з тими, хто радіє і тішимося з того, що хтось плаче.

  Будуймо правильні взаємовідносини з Богом і в нас та в нашому житті все буде гаразд. Так що, друзі, заздрити – дуже не вигідно. Заздрість не впливає на життя тих, кому ми заздримо, від заздрості страждаємо лише ми самі і члени нашої сім’ї.       

    Як тільки ми починаємо шукати щось погане в людині, потрібно перевірити, чи ми не заздримо їй. Якщо так, то починаймо благословляти цю людину, говорити про неї лиш все хороше, радіти за її успіх. І таким чином ми переможемо заздрість.     

    Запам’ятаймо – заздрість найбільше шкодить нам та нашим близьким. І якщо ми любимо себе, любимо своїх рідних, то перестаньмо заздрити.



Переглядів: 1354 | Додав: Gloria | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: