Дякую за коментар Марія! На мою думку багато речей які робить людина, якраз походять з її внутрішнього світу. Я думаю більшість людей вже знають що можна робити, а що ні. Зрештою ми не малі діти і завжди бачимо де є добро, а де зло. Тому прикриватися тим що ніби "я чогось не розумію чи не знаю" в деякій мірі смішно. Людина завжди хоче сама себе оправдати за свої вчинки. Я не відкидаю Вашої версії і цілком з нею погоджуюся, але мені здається що багато духовенства починають звертати свою увагу на зовнішню поведінку людини. Я ж у свою чергу хочу зосередити на внутрішній. Хоча тут спірне питання, щодо цієї думки. Ці теми є досить важливими і їх не можна упускати.

Стаття достатньо актуальна,проте звісно розуміння власного ,людського існування потребує глибоких роздумів, змістовного аналізу бібілійних текстів.Апокаліптичні настрої в історії людства приносили більше шкоди,аніж користі.Сучасні секти та різного роду "релігійні рухи" використовують подібні страхи заради обману та збагачення.

Хотілось би звернути увагу автора на той факт,що він багато уваги приділяє роздумам про внутрішній світ людини,проте саме через наші вчинки Бог пізнає нас, чи не слід більше уваги приділити саме мотиваційній частині поведінки людей?

Загалом стаття відповідає моєму розумінню поставленого питання,в ній висвітлюється в загальних рисах труднощі ,з якими стикається людина,коли осягає як розумом так і інтуїтивно власну кінечність.Автор статті безперечно відчуває власне покликання у Божому служінні.