«Треба любити, любити, любити і більш нічого» - Cв. о. Піо. Недавно ми святкували Різдво Пресвятої Богородиці, Різдво Тієї, яка є для нас найкращим прикладом любові.

    Всі ми можемо сказати, що таке любов. Всі напевно вміємо любити, щоправда кожен по-своєму. Хто вміє теплим і ніжним словом, хто жестом , мімікою, а хто вміє добре «вгріти кулаком в груди» чи «дати поза вуха» - і це любов. І кожен хоче бути любленим, відчувати ласку любові, відчувати чиїсь обійми чи шепіт ніжних слів на вухо від тієї особи, котру любиш і яка любить тебе, або відчути дружні обійми та підтримку від друзів. Хочемо любові! Все вищезгадане є любов’ю людською, від- чуттєвою, тією, яку можна побачити, почути, відчути. І вона прекрасна. Але говоритиму про любов набагато прекраснішу. Проте, її не легко в собі розвинути. І як вже раніше сказав, прикладом такої любові є Пречиста Діва Марія, народжена з Любові, тобто з Бога, і для любові. Своїм життям Вона показала як треба любити, як жити, хоча і не могла собі уявити, що стане матір’ю Бога і цілого світу. Вона просто через свій послух і покору виконувала все, що Бог заповідав. Бачимо це, коли Ангел звіщав їй про те, що має народити Ісуса. У відповідь вона сказала: «Ось я слугиня Господня, нехай зі мною станеться по слову Твоєму». Це є ознакою совершенного послуху і відданості Божому провидінню.  

   А як Марія жила? Жила Вона у простоті та убогості, задовольняючись тим, що мала, що дарував Їй Господь. Ніколи не нарікала, що Їй чогось не вистачає, що хотіла б кращого життя. Ні! Чому? Бо все Її життя керувалося тільки любов’ю, яка є фундаментом всієї нашої віри. Дві головні Заповіді Любові дав нам Господь. Це наш фундамент, на якому стоїть все решта. Також любов є одним із Плодів Святого Духа і стоїть на першому місці у цьому ряді, що вказує на те, що любов – основа. І марна наша християнська віра без неї: «Віра без любові –  фанатизм». Таку основу для себе мала Марія. В чому це проявляється? А в тому, що щоб не сталося, де б Вона не була все робила з любові. Від народження Ісуса і до Його смерті Богородиця показувала свою любов через добре виховання Її Дитини, через знову ж таки послух до Її Сина –  Бога. Напевно не просто є виховувати дитину, знаючи, що це Бог. Тим не менше Вона не тікала від обов’язків матері. А в години терпінь і страждань Христа Вона була з Ним до кінця. І бачачи, що катують Її рідного Сина, якого так любить не промовила і слова злого в сторону Його катів, які просто знущалися і насміхалися з Ісуса здираючи з Нього клапті шкіри. Поставмо  себе на Її місце. Напевно наше серце б не витримало того, що пережила Марія. І все це тільки з великої любові до Бога. Бо Вона знала,  що все так має статися для відкуплення і спасіння душ цілого людства. А для чого Богові спасати тих, які Його ганьблять, б’ють, обливають брудом і дають пити замість води жовч. Він міг би все те припинити в одну мить, сказавши лише Слово і все б припинилося: грішників було б покарано, а праведників – винагороджено. Але з Безмежної Любові і Милосердя, Бог все ж таки допускає смерть Сина Свого Єдинородного.

    Тому не забуваймо, що Бог дав нам найцінніший дар – Дар Любові, через який маємо прямувати до Нього. Завжди пам’ятаймо про приклад любові Пресвятої Богородиці, яка так хоче щоб ми були з Її Сином в єдності, яка молиться за нас грішних до Бога. На завершення скажу  слова із послання Марії у Меджуґор’є: «Якби ви знали як Я вас люблю, ви б плакали від радості». Відкриймо наші серця для Любові, Любові, якою є Небесний наш Отець, Син і Дух Святий. Амінь!