Яка суть і яка мета
розважання? Що являє собою даний процес в структурі творення особистості,які
його внутрішні механізми та, яким чином він змінює,на яких питаннях він
артикулює і зосереджує головні свої онтологічні і гносеологічні аспекти?
Розважання-це здатність
чути голос Божий,голос совісті,який вказує правильні стежки до Істини. Наші
роздуми охоплені Божою мудрістю і благодаттю,що породжена нашою волею і
бажанням мати в серці,сповідувати господнє слово і втілювати його промисел. Поринаючи
в роздуми власного існування ми маємо враховувати усі негативні впливи, що
можуть затьмарювати наше сумління в процесі роздумування. Маємо вийти із
тілесної оболонки і наче зі сторони неупереджено і з усією відповідальністю
критично проаналізувати власну поведінку, її причини та мотиви.
«Будьте тверезі і
чувайте! Противник ваш, диявол, ходить навколо вас, як лев ревучий, шукаючи
кого б пожерти» ( I Петра 5, 8 ).
Наше життя сповнене
різноманітних спокус земної неправедності, через які ми чинимо гріх,завдаємо
болю,породжуємо зло, та інколи самі стаємо заручниками ситуаії,що є наслідком
злого умислу земного буття. Немає поганих людей: є ті,совість яких затьмарена
хибним розумінням блага і його внутрішнього позитиву. Прагнучи віднайти
Господні настанови в складних життєвих
ситуаціях,зрозуміти його волю маємо насолоджуватись молитовною розмовою з
Богом.
Розважання має мати
певну структуру,проте не слід абсолютизувати її. Приблизно це повинно мати
наступний вигляд:
1. Зосередження(маємо
поринути в певну самотність, відстороненість: наш розум має відчути діалог із
самим собою);
2.Виокремлення(зосередження
на тих принципових питаннях,які мають головний життєвий сенс: повинні
розглядатися під час розважання,бути суттєвими);
3.Розважання(оцінка
діям крізь призму Божої волі, Божого провидіння);
4.Сумма(підсумовування
й остаточний аналіз власних роздумів, роблення уроків із особистого, Богом
даного дня).
Після проробленого маємо засвоїти пройдені
сходинки чування: ми,як особистість,повинні скорегувати,удосконалити власну
поведінку,життєві підходи. Наші переживання
мають дати нам волю для того,щоб змінити своє життя та віднайти нові
його парадигми.
«Чувайте ж, моліться,
щоб не ввійти в спокусу. Дух бадьорий, але тіло кволе» (Марко 14,38). автор: Юрій Боєчко
|
