Людина є створінням Божим і вона комунікативна. Люди завжди прагнули
спілкуватися одне з одним, і сьогодні багато хто робить це користуючись
соціальними мережами. Але що варто знати про цей винахід?
Протягом
останніх кілька десятків років людство, як і колись швидко розвивається та
знаходить ще більше нових можливостей для покращення свого комфорту у житті. Це
особливо проявляється у спілкуванні людей. Розмова віч-на-віч та листи існують
від початку, коли існують люди. При розмові віч-на-віч ви можете вираз обличчя
і жести співрозмовника та вловлювати тон його голосу. Але є недолік, обидва
співрозмовники мають зустрітися.
Лист
передає теплоту і особисте зацікавлення, але вимагає часу написання і досягає
адресата лише через декілька днів.
Тепер перейдемо до сучасності наших днів.
Електронна пошта є доброю тим, що повідомлення легко створити і воно швидко досягає
адресата, проте часто не передаються емоції, або їх можна неправильно зрозуміти.
І тут з'являються соціальні мережі, які на думку декого, можуть витіснити усі інші види спілкування. Існують сотні
соціальних мереж, але найпопулярнішою є "Facebook", котра налічує близько 800 мільйонів користувачів. У журналі «Times»
говориться: «Якби Facebook була країною, вона була б третьою за кількістю
населення після Китаю та Індії».
Що таке соціальна мережа і чому вони такі
популярні?
Соціальна мережа – це веб-сайт,
який дозволяє тим, хто зареєстрований, спілкуватися з вибраною групою друзів, і
це один з кращих способів підтримувати зв'язок. Через соціальну мережу дуже
зручно показувати фото з подорожей чи відпочинку. «Писати листи є вже не модно
і на це йде надто багато часу" - говорить дехто, - "Роздруковувати фотографії
дорого». Щоб дзвонити також потрібно
виділити багато часу і можна говорити лише з одною людиною, яка навіть може не
мати на це часу. А на електронні листи сьогодні вже мало хто відповідає, та якщо й
відповідає, то через декілька днів. У соціальній мережі ми просто пишемо коментар
про свої справи, а друзі відписують і розповідають про їхній день. Ми
дізнаємося про все тільки увійшовши в мережу.
Отже спілкування через соціальні
мережі має певні переваги, а також і свої недоліки. Cпілкування
в соціальних мережах впливає на наше приватне життя. «Не бракує гріха в
многомовності, а хто стримує губи свої, той розумний».
Люди часто є настільки
відкритими, що навіть не помічають небезпеки, яка ховається за всією детальною
інформацією, яку вони викладають. Дані профілю, фотографії, оновлення статусу є
короткі повідомлення до всіх, хто є у списку друзів. Коли особа отримує доступ
до чужої особистої інформації чи номера телефону, то є ризик стати жертвою
домагання або залякування, а персональні дані особи можуть бути використані у
злочинних цілях.
Проблеми виникають через
необачність. Люди часто самі себе налаштовують на небезпеку. У таких випадках
краще приховувати свою інформацію та обмежити своє коло з малознайомими особами певною конфіденційністю.
Одним із негативних факторів
соціальної мережі це є дорогоцінний час, який вона в нас може відбирати і
відвертає увагу від важливіших справ. Чим більше знайомих, тим більше часу
тратиться на розмови. Через мережу випливають різні непорозуміння у сімях і не
тільки. Люди в цей момент знаходять собі іншого Бога, рукотворного і йому
поклоняються.
Спілкування в інтернеті впливає
на нашу репутацію! Зайшовши на сайт, люди часто втрачають здоровий глузд. Вони
говорять те, що за інших умов не сказали б. Одне необдумане повідомлення – і
добру репутацію втрачено.
Подивіться на свою сторінку очима
інших людей. І запитайте себе: «Чи хотів би я, щоб мене сприймали саме таким?
Що можна подумати про мене, глянувши на розміщені фотографії?» «Любитель
пофліртувати? Сексуальний? Гультяй?»
А якщо на мою сторінку зайде
роботодавець, чи так я б хотів виглядати в його очах? Чи мої фотографії
відображають мої цінності?
Іти нога в ногу з розвитком
суспільства та новітніх технологій можна і навіть потрібно, але кожний мусить
бачити що приносить користь, а що віддаляє від Бога. Потрібно пам’ятати: У
світі панує добро і зло, але свою увагу треба звернути на Вічне і Найбільше
добро, яким є Бог, щоб можна було сказати разом зі святим Апостолом Павлом «
Живу вже не я, але живе Христос у мені ».
Ігор Посоленик
|