Кожна людина переживає в собі багато різних емоцій. Вона також має почуття і найголовніше має любов. Без любові у світі не можливо жити, оскільки вона включає в себе смисл життя. Цей дар можна проявити до будь-кого у різний спосіб. Любов робить людей щасливими.

    Якщо ми говоримо про стосунки, не можемо забути про любов, бо вона є центром тих стосунків. Ревнощі, які проявляються у відносинах, псують цю любов і роблять людину егоїстом. Коли ми любимо дівчину, або дівчина любить хлопця, то повинні довіряти один одному. Призирство, недовіра, ревнощі не базуються на любові. У стосунках ми повинні повністю довіряти партнеру. Як тільки почнем ревнувати, покажемо що не довірямо і чогось боїмося, крім того це є образою по відношенні до людини яку ревнуємо. Знаємо що страх не є чимось добрим, хіба що страх Божий. Ми повинні боятися гріха.

     Найчастіше ревнощі призводять до сварки і переважно ревнують людину тоді, коли вона навіть не дає поводу до ревнощів. Приходиться оправдовуватися перед нічим. Уявіть собі: вас ревнують, приписують речі які ви не робили, ображають, заставляють пояснити, крім цього не хочуть слухати і вірити! Любов базується на довір’ї і її не потрібно перевіряти. Любов це не просто щось земне, але вона духовна. Тому Церква часто наголошує на чистій, правдивій любові. В світі багато говорять про любов, але її там близько нема. Реклама, серіали, навіть дитячі мультфільми, які прикриваються любовю, пропагують егоїзм, ревність, нечистоту, зраду, насильство і брехню. Більшість людей полюбляє таке життя і тому самі так живуть, а з часом не розуміють чому не складається їхне життя. Проблема в любові, її там нема.

  Якщо кожен зокрема буде слідкувати за собою, житиме чесно, любитиме по – справжньому, перебуватиме в довірі, то таких будуть оточувати люди які люблять, довіряють і жертвуються собою.

  Правдиву любов дає Ісус тим, які приймають Його. Це є чиста і правдива любов. Якщо стосунки починають будувати на такій любові, пізніше у сім’ї ніколи не виникне сварка через ревність, недовіру чи брехню. На кінець, хочу пригадати тільки слова св. апостола Павла: « Любов – довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить. Любов ніколи не переминає». (1 Кр. 13, 4-8).