Мало - бачити. Мало - розуміти.

Є вічна загадка любові.

                                         (Г.Тютюнник)

   Сповідь – це один з найбільш відповідальних моментів у житті кожного християнина. На сповіді насамперед ми повинні бачити Христа як Цілителя, який виправляє пошкоджені місця та оновлює життя. Це таїнство слід розглядати не в юридичних категоріях, а в терапевтичних. Насамперед це – таїнство зцілення. У сповіді ми шукаємо чогось набагато більшого, ніж тільки зовнішнього звільнення від вини, понад усе ми прагнемо духовного зцілення наших застарілих душевних ран. Йдемо до Христа не лише з окремими гріхами, а й з усвідомленням факту глибокої гріховності в середині. Саме від цього маємо понад усе просити нас зцілити. 

   Багато хто надає у сповіді  найбільшого значення діям священика, його словам, поради і підтримки, і якщо священик не говорить чогось визначного чи вражаючого, люди схильні вважати, що нічого або майже нічого не досягли. Або ж вони переоцінюють іншу сторону те, що роблять вони самі. Їм здається, що вони мають бути схвильовані на емоційному рівні, приділяють увагу власним зусиллям. Але насправді найважливішою є дія Бога. Священик – лише свідок перед Богом, «Господній служитель». Якщо ско ... Читати далі »

   Думаю, кожен із нас звернув увагу на те, що серед нас є багато людей, які мають різні хвороби. Коли ж поглянути правді в очі, то маємо зізнатись, що кожен з нас має якусь хворобу. На думку святих отців є дуже важливо розуміти духовне значення хворіб. Бо ж Господь, посилаючи нам недуги, дає можливість бути подібними до великих аскетів і подвижників, котрі ради Бога брали на себе різноманітні подвиги. Ми ж через свої лінощі і слабодухість не відважуємось братися за такі подвиги. Ще інша причина, що часто беручись за подвиг, який "самі вибрали”, впадаємо в горді думки про себе. Хворобу ми не вибираємо, вона вибирає нас. Це є своєрідний подвиг, отриманий з самих рук Божих.

   Дуже часто нам немає потреби й шукати, чим саме дана хвороба служить для нашого спасіння. Як правило, ніхто ніколи цього не зможе до кінця зрозуміти. Одному хвороба дана Богом як покута, іншому – щоб застановився, ще іншому – як застереження від біди, в яку потрапив би, коли б був здоровий, а ще комусь, щоб проявив своє терпіння, для когось знову ж, щоб позбутись якоїсь пристрасті – для кожного з нас є якась особлива причина. Часто буває і так, що різні мотивації і причини є переплетенні.

   Ча ... Читати далі »